Березоворудський музей
Меню сайта
Категории каталога
Мои статьи [125]
Наш опрос
Чи знали Ви про Березоворудський музей?
Всего ответов: 95
Главная » Статьи » Мои статьи

10 тонн золота Сагайдачного заховані десь в Ольвії

10 тонн золота Сагайдачного заховані десь в Ольвії

Кубанська Народна республіка була окупована більшовиками. Козаки відійшли до Криму. Саме тоді відбулася ця неймовірна історія.Десь на початку 1920 року, в Криму, до останнього Прем*єр-Міністра Кубанської Народної республіки та останнього легітимного отамана Кубанського козацтва Василя Іваниса прийшли два старезних діди-запорожці. Знаючи, що у козаків виникли фінансові проблеми, розповіли про золото Гетьмана П.Сагайдачного, надійно схованого серед руїн Ольвії. Скарб захищає сильне закляття, накладене козаками-характерниками. Існує кілька орієнтирів, спираючись на які, рано вранці, можна знайти місце, де лежить золото. Ми поспілкувалися з істориками...

"В обстановці підвищеної секретності, вирішили відправити на село Парутине, під Миколаєвом, десант. На жаль, не знали, що серед них був агент ЧК, завербований під загрозою розстрілу сім*ї... Він і повідомив червоних про акцію, вказавши місце висадки, орієнтовний час, назву судна і мету десанту.

Було відібрано п*ятдесят перевірених козаків. Добиратися вирішили на невеликому судні, пригнаному з Кубані. Суденцем керувала козацька команда з трьох чоловік.

Механіком корабля був юний Микола Остапович Тютюнник з станиці Брюховецької. Саме він і розповів про десант отаману Американського козацтва Сергію Цапенку, під час одного із заходів в США. На той момент, Тютюннику було 98 років! Як ми дізналися, старий козак живе і досі!

Вирушили вночі з Євпаторії. Начеб-то на рибалку...

Козацькі діди, яким на той момент було теж під добру сотню років, весь час мовчали. Періодично молилися. Всі спроби десантників дізнатися про якісь подробиці, чи точне місце скарбу, залишилися без відповіді. Козаки зрозуміли, що кожен дід знав лише свої прикмети. Знайти скарб вони могли лише удвох. Виходить, знання, протягом кількох сотень років, передавалися з покоління у покоління!

Проскочили непоміченими повз Очаків у Дніпровський, потім у Бузький лимани. Підійти до берега, у вказаному місці, не змогли. Переправилися човном. Екіпаж, у тому числі Тютюник, залишився на судні.

Десь за півгодини розпочалася жахлива стрілянина. Десант, дякуючи зраднику, давно чекали червоні. Як потім вдалося дізнатися, намагалися захопити живими дідів. Козаки, а це були відбірні бійці, вчинили запеклий опір. Намагалися прорватися з оточення. Билися до останнього. Полягли всі. У тому числі, діди-провідники. Коли червоні почали обстрілювати судно, капітан дав наказ відступити. З пригодами, повернулися до Криму.

Як ми зрозуміли, на цьому ж судні, згодом, козаки переправилися до Туреччини. Потім еміграція. Тютюнник живе десь в Пітсбургу, Пенсильванія. Нині ми намагаємося встановити назву корабля, якісь подробиці, прізвища..."

Після публікації статті "Таємниця Парутинського десанту", яка, чомусь залишилася непоміченою широкою публікою, викладеними фактами зацікавилися як історики, так і археологи.

Вже нині можна впевнено говорити, що десант дійсно був. Вирахували навіть приблизне місце висадки. Окреслили коло пошуків. Журналісти так і не зрозуміли, заповідна то територія, чи ні.

Найбільше вразила нас експертна оцінка кількості золота, срібла і інших трофеїв. Вийшло під 100 тонн! Як правило, ховали десятину від захопленого. Значить, в районі Ольвії (нинішнє село Парутине), сховали десь десять тонн. Треба врахувати, що в ті часи зброя - рушниці, пістолі, шаблі, ножі цінилися може навіть вище за золота. В особливій ціні були гармати...

На жаль, організувати ОФІЦІЙНІ пошуки в цьому сезоні вже не вдасться - пізно. Хоча, у нас виникла цілком обгрунтована підозра, що найближчим часом довкола Парутіного почнуть блукати "дослідники" з потужними металошукачами...

З нетерпінням чекаємо додаткової інформації з Пітсбургу. Як виявилося, збереглася морська карта того району з тих часів...

За коментарями звернулися до відомого історика, археолога, заступника директора Національного заповідника "Хортиця" Максима Остапенка. За його словами, козацька "чайка" могла брати тону-півтори вантажу. Він підкреслив, що багаті трофеї, це перш за все зброя. Особливо, маленькі гармати. За чотириста років в землі, та ще на Півдні, все, крім дорогоцінних металів та гармат, згнило. Розпалося. Тож археологи можуть сподіватися на кілька гармат і золото та срібло.

Якщо розрахунки правильні, мова йде про 10 тонн золота та срібла...

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"

Петро Конашевич-Сагайдачний залишив чимало загадок. А ще більше золота і срібла, захованого під Миколаєвом, Мелітополем та в Криму.
Петро Конашевич-Сагайдачний залишив чимало загадок. А ще більше золота і срібла, захованого під Миколаєвом, Мелітополем та в Криму.
Категория: Мои статьи | Добавил: br-museum (05.02.2008)
Просмотров: 963 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Copyright MyCorp © 2017
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz