Березоворудський музей
Меню сайта
Наш опрос
Чи знали Ви про Березоворудський музей?
Всего ответов: 95

Березоворудський народний історико-краєзнавчий музей
 
Полтавська обл. Пирятинський р-н, с.Березова Рудка
 ДИРЕКТОР - ГОНЧАР ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА
  тел: (05358) 6-61-78
 
 

 


 
Березоворудський народний історико-краєзнавчий музей створений в 1974 році у мальовничому селі Березова Рудка, що в Пирятинському районі на Полтавщині, яке має цікаву майже 300-літню історію. Засноване в 1717 році гетьманом України Іваном Скоропадським, воно з 1752 р. стало родовим помістям династії Закревських. До наших днів тут збереглося рукотворне диво – палацово-парковий комплекс садиби Закревських та одна з трьох європейських пірамід.У 1843-1846рр. у селі 5 разів перебував Т.Г. Шевченко, в ньому народився поет-пісняр Д.О. Луценко, автор знаменитих пісень «Києве мій», «Мамина вишня», «Осіннє золото» та інші.
 
Музей створений на базі меморіальної кімнати Т.Г. Шевченка, що існувала з 1961р. при Березоворудському сільськогосподарському технікумі та двох кімнат історії села, організованих у 1968р.
Він налічує близько 5 тисяч експонатів, експозиція розміщена в 11 кімнатах.
В результаті великої пошукової роботи в експозиції представлені унікальні світлини та документи родини Закревських, меблі, посуд, книги, картини придворного художника А.М. Третяковського та картини сучасних художників, особисті речі Героїв Радянського Союзу С.Н. Мирводи та Ф.П. Сербина, поета-пісняра Д.О. Луценка, Героя України співачки Раїси Кириченко, нагороди та творча спадщина Д.О. Луценка.
Доповненням до експозиції є Березоворудський парк площею 45 га, памятка садово-паркового мистецтва XVIII століття загальнодержавного значення з палацовим комплексом та пірамідою-каплицею.
Бажаючих відчути подих історії та долучитися до самобутньої культури Полтавщини, її чарівної природи та щирої гостинності ласкаво просимо до Березової Рудки. Їхати трасою Київ-Харків, на 141 км від Києва, лівий поворот на с. Березова Рудка.
 
 
Директор Гончар Валентина Василівна

Зробимо музейний комплекс у Березовій Рудці!

Ми всі маємо шанс здійснити добру справу. Давайте збагатимо Україну ще одним унікальним палацо-парковим музейним комплексом! Ніяких особливих коштів не треба! Потрібна лише добра воля чиновників від культури і влади. А це – найбільший дефіцит.

Отже, повідомляю вражаючу, майже секретну новину. В Пирятинському районі Полтавської області практично повністю зберігся палацо-парковий комплекс родини Закревських.

Чудовий парк розкинувся на 50 гектарах. Налічує десятки порід цінних дерев, кущів, трав…

Практично без змін залишилися і будівлі. Нині тут навчальний заклад.

Діє музей.

 

Березоворудський народний історико-краєзнавчий музей створений в 1974 році у мальовничому селі Березова Рудка, що в Пирятинському районі на Полтавщині, яке має цікаву майже 300-літню історію. Засноване в 1717 році гетьманом України Іваном Скоропадським, воно з 1752 р. стало родовим помістям династії Закревських. До наших днів тут збереглося рукотворне диво – палацово-парковий комплекс садиби Закревських та одна з трьох європейських пірамід.У 1843-1846рр. у селі 5 разів перебував Т.Г. Шевченко, в ньому народився поет-пісняр Д.О. Луценко, автор знаменитих пісень «Києве мій», «Мамина вишня», «Осіннє золото» та інші.

Музей створений на базі меморіальної кімнати Т.Г. Шевченка, що існувала з 1961р. при Березоворудському сільськогосподарському технікумі та двох кімнат історії села, організованих у 1968р.

Він налічує близько 5 тисяч експонатів, експозиція розміщена в 11 кімнатах.

В результаті великої пошукової роботи в експозиції представлені унікальні світлини та документи родини Закревських, меблі, посуд, книги, картини придворного художника А.М. Третяковського та картини сучасних художників, особисті речі Героїв Радянського Союзу С.Н. Мирводи та Ф.П. Сербина, поета-пісняра Д.О. Луценка, Героя України співачки Раїси Кириченко, нагороди та творча спадщина Д.О. Луценка.

Доповненням до експозиції є Березоворудський парк площею 45 га, памятка садово-паркового мистецтва XVIII століття загальнодержавного значення з палацовим комплексом та пірамідою-каплицею.

Бажаючих відчути подих історії та долучитися до самобутньої культури Полтавщини, її чарівної природи та щирої гостинності ласкаво просимо до Березової Рудки. Їхати трасою Київ-Харків, на 141 кмвід Києва, лівий поворот на с. Березова Рудка.

 

 

Директор Гончар Валентина Василівна

http://br-museum.at.ua/

Більше року тому журнал «Музеї України» вже писав про музей і село. Навіть власними силами відкрили сайт музею, що користується певною популярністю у туристів. До траси Київ-Харків звідси лише 9 кілометрів. Беручи участь у роботі туристичної експедиції Туристично-інформаційного центру Києва на чолі з Яніною Гавриловою, я нарешті особисто завітав до села.

Ми всі були вражені. Прекрасно збережені будівлі. Унікальний парк. Піраміда-усипальниця. Вже готовий діючий народний музей.

У той же час, певна занедбаність. Закинутий ставок. Обідрана піраміда, де треба зробити косметичний ремонт і можна розмістити якісь експонати…

Маємо практично готовий палацо-парковий комплекс, який з задоволенням відвідають чисельні туристи. А це – розвиток інфраструктури, інвестиції, нові робочі місця, імідж України…

Березова Рудка може стати такою ж перлиною як Умань, Біла Церква, Гоголево, Переяслав, Яготин…

Зрозуміло, владі ніколи і ніхто не знає що робити. Маючи певний досвід порятунку малих сільських музеїв, ризикну запропонувати власний план.

Почнемо з потужної інформаційно-рекламної кампанії Березової Рудки. Фанати Інтернету і колеги-журналісти повинні звернути увагу на село, розмістивши інформацію про нього скрізь, де зможемо. Особливе прохання до преси і телебачення Полтавщини – приєднуйтеся!

Редакція часопису «Музеї України» пише листи Президенту України В.Ющенку, Міністру культури, Голові Полтавської ОДА та Пирятинської РДА.

Пропозиції дуже прості.

Управління культури ОДА повинне швиденько вивчити ситуацію з культурною спадщиною Березової Рудки, зорієнтуватися у обсягах стартових відновлювальних робіт. Підготувати пакет документів для створення Березоворудського державного музею-заповідника. З 2010 року, передбачити кошти на утримання 4-5  співробітника музею, закупівлю експонатів.

Сотня-друга тисяч гривень піде на косметичний ремонт і облаштування піраміди. Все.

Після елементарних опоряджувальних робіт, заповідник готовий до прийому туристів.

Відвідувачі поїдуть відразу після першого журналістського залпу.

Повірте, отримаємо потужний туристичний об‘єкт!

При редакції часопису «Музеї України» починає працювати громадський комітет «За створення Березоворудського державного музею-заповідника».

Ми починаємо! Просимо Інтернет-спільноту підтримати ініціативу. У найближчі вихідні навідайтесь до Березової Рудки – сфотографуйте, напишіть, опублікуйте!

Бюджетний процес почнеться десь з вересня. До того часу чиновники спокійно можуть підготувати всі документи і винести їх на розгляд Полтавської обласної Ради. Головне – статус і облаштування музею, ремонт піраміди. Може є сенс зробити Березову Рудку філією якогось музею з Національним статусом… Існує чимало варіантів… Думайте!

З свого боку ми будемо всіляко підтримувати всіх, хто підтримає Березову Рудку. І нещадно розкритикуємо всіх, хто виступить проти Березової Рудки!

За великим рахунком, починається масштабне реаліті-шоу, які так люблять читачі. Взяти участь може кожен, у кого є комп, журналісти.

Справа абсолютно виграшна. Якщо переможемо, вже наступного року отримаємо прекрасний музейно-парковий комплекс, куди масово поїдуть українці та іноземці.

Не почує нас влада -  не біда. Почитають мандрівники, краєзнавці, туристичні агенції. До Березової Рудки почнеться неконтрольоване паломництво. Адже, подивитися там дійсно є на що. Хоч і трохи пізніше, змусимо владу створити державний музей-заповідник.

Перемога гарантована. Є лише фактор часу.

Дайош Березоворудський державний музей-заповідник!

Березова Рудка переможе!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України», Почесний працівник туризму України, координатор Комітету створення Березоворудського заповідника

 

 

Президенту України Ющенко В.А.

Шановний пане Президенте!

Просимо дати доручення Полтавській ОДА та Міністерству культури і туризму України, вивчити питання про створення Березоворудського державного музею-заповідника з фінансуванням з обласного бюджету.

В селі Березова Рудка Пирятинського району Полтавської області, прекрасно зберігся унікальний палацовий-парковий комплекс Закревських. Є народний музей. Єгипетська піраміда (таких у Європі лише три – дві у Пирятинському районі і в Римі).

Потрібен статус музею, три-чотири ставки співробітникам і косметичний ремонт піраміди.

Відродимо ще одну перлину України! До села вже їдуть чисельні туристи.

Сподіваємося на Ваше розуміння і підтримку.

Журнал «Музеї України»

 

Голові Полтавської ОДА

Асадчеву В.М.

 

Шановний Валерію Михайловичу!

Просимо вивчити питання щодо створення Березоворудського музею-заповідника у селі Березова Рудка Пирятинського району.

В селі зберігся унікальний палацово-парковий комплекс, діє народний музей, є рідкісна єгипетська піраміда.

Для того, щоб створити ще одну перлину України, треба статус обласного музею, фінансування з обласного бюджету, косметичний ремонт піраміди…

Просимо дати доручення обласному управлінню культури оперативно вивчити ситуацію, підготувати документацію і винести питання на сесію обласної Ради для прийняття рішення.

Журнал «Музеї України» готовий всіляко сприяти у святій справі відродження культури, історії, духовності в області.

Запрошуємо Вас особисто увійти чільником до громадського комітету зі створення музею.

З повагою,

Редактор журналу «Музеї України» Віктор Тригуб.

 

 



 
Тут дух історії і муза творчості панують

У Пирятинському районі Полтавщини є мальовниче село Березова Рудка. Воно приваблює приїжджих не лише чарівними краєвидами, а й своєю 300-літньою історичною спадщиною. Саме тут споруджено цей досить незвичний для наших широт пам'ятник архітектури — піраміда, яка, щоправда, поступається розмірами своїм східним аналогам, бо її висота сягає лише дев'яти метрів.

Ця українська піраміда — ніщо інше, як каплиця над родинною усипальницею сім'ї Закревських — колишніх господарів села. Збудована вона в 1899 році в їхньому маєтку на замовлення Гната Закревського, зятя тодішнього прем'єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна. Коли Гнат Платонович працював послом Росії в Єгипті, він так захопився давніми пам'ятками, що вирішив збудувати піраміду на рідних теренах. До речі, це одна з трьох подібних споруд в Європі. Дві інші знаходяться в селі Комендантівка цього ж району Полтавщини та в Римі.

Як свідчить історія, у витворі пана Закревського дивним чином поєдналися давньоєгипетська та християнська культури. Тут мирно співіснували скульптура богині Ізіди та православні вівтар і хрести, єгипетські фрески та письмена з Євангелія. На жаль, до нашого часу ці священні атрибути не збереглися. Від колись витонченого інтер'єру залишилися лише стіни — хоч і зведені зі звичайної цегли, проте скріплені розчином, замішаним на курячих яйцях. Тому, мабуть, і вціліли.

Збереглася й садиба панів Закревських, в якій тепер розташований Березоворудський технікум Полтавської аграрної академії. Проте двоповерховий палац та два флігелі, довкола яких шумлять столітні дуби, ялини та каштани — такі ж, як за колишніх господарів. Парк, розташований на території майже 50 га, й досі вражає величчю могутніх дерев та широкими алеями, сповненими прохолоди навіть в найнестерпнішу спеку. Здається, що от-от з-за дерев з'явиться карета, запряжена

четвіркою баских коней, під'їде до ґанку палацу, і з неї вийдуть дами у вишуканих платтях у супроводі елегантних кавалерів. Можливо, серед них буде й поет Шевченко — друг сім'ї Закревських, який тут неодноразово гостював.

Приїжджав до Закревських Тарас Григорович й з іншої причини. І звали її Ганна. Вона була дружиною господаря маєтку. Свого часу письменниця Марієтта Шагінян казала, що всі стосунки Шевченка з жінками до Ганни були прелюдією, а після — епілогом. Їй поет присвятив кілька віршів, серед яких «Якби зустрілися ми знову», що згодом став романсом, «Ой маю я, маю оченята», та написав портрет коханої.

Зупинявся Тарас Григорович у панському флігелі, де нині розташований Березоворудський народний історико-краєзнавчий музей.















На знімку: директор Березоворудського народного історико-краєзнавчого музею Валентина Гончар

Директор цього закладу Валентина Гончар з незмінним натхненням розповідає про 300-літню історію села — від часів його заснування гетьманом Іваном Скоропадським і до наших днів. Значне місце в експозиції музею, яка налічує 5 тис. експонатів, займають матеріали, що нагадують про перебування тут Шевченка, чимало речей збереглося із садиби Закревських.
Окрема частина експозиції присвячена творчості поета-пісняра Дмитра Луценка, який народився в Березовій Рудці. Його «Осіннє золото», «Мамина вишня», «Ой ти, річенько» та багато інших пісень — у репертуарі корифеїв українського співу, а пісня «Як тебе не любити, Києве мій» стала візитною карткою столиці. Щороку в селі відбувається фестиваль «Осіннє золото», присвячений пам'яті визначного майстра слова.

Березоворудський музей є й своєрідною творчою майстернею. Наприклад, тут частенько збираються місцеві вишивальниці, які створили гурток «Берегиня». Їхні роботи — також серед музейних експонатів, поруч зі старовинними полотнами. У кожної майстрині своя техніка та улюблені сюжети. Наприклад, Валентина Назаренко, персональна виставка робіт якої нещодавно відбулася в музеї, полюбляє вишивати портрети гетьманів, українських поетів, письменників і навіть ікони.

Віднедавна з'явилися в закладі й ковані вироби. Їх автор Віктор Роговий, керівник художньої самодіяльності технікуму, вчився ковальського ремесла в Києві, а тепер планує створити в цьому навчальному закладі гурток. Він переконаний, що незабаром його давня мрія здійсниться, адже в технікумі чимало учнів, які цікавляться ковальством.

Ось така вона — Березова Рудка — село, славне своїм минулим, історію якого продовжують творити сучасники.

 

 

 

 

Кращий музейний журнал СНД
Виходить з 2004 року
 
Передплатний індекс 09829 у будь-якому
поштовому відділенні України!
 

Головний редактор - Віктор Тригуб
Шеф-редактор - Наталка Іванченко
Інтернет-редактор - Ростислав Саєнко
Біоенергетик - Валерій Пильник
Представник у США - Сергій Цапенко
Редколегія: П.Аброскін,В.Развадовський,С.Буряк, І.Вікован, М.Грицик, Б.Олійник-Герой України,  Л.Маленко, Ю.Домотенко, А.Кочур, В.Петренко-Герой України, М.Сікорський-Герой України, П.Цимбалюк, В.Ярмоленко, С.Хмара-Герой України, В.Сердюк, М.Остапенко, Г.Ярова, І.Пироженко, О.Кочубей,  С.Цапенко,В.Остапович, С.Пархоменко,В.Умрик
 
Народні депутати України: С.Аржевітін, О.Абдуллін, С.Буряк, О.Герасим*юк, Ю.Кармазін, О.Боднар, М.Шершун, К.Куликов, П.Мовчан,А.Шкіль, В.Яворівський
 
Журнал передплачують всі основні музеї,
Посольства, туристичні фірми, університети, козацтва...
Інформаційні партнери - журнал "Нова Січ",  Народна Екологічна партія.
 Дружні сайти і партнери: Музей гетьманства, Лук*янівський заповідник,

Булат НВР

Вишгородський музей

Музей Дубно

Битва за Київ у 1943 році

НЕП 

Музей гетьманства

Журнал "Музеї України"

Яготинські музеї

НОВА СІЧ
 
Адреса редакції:  

E-mail: museum-ukraine@ukr.net
 
Матеріали сайту і журналу категорично заборонено використовувати у комерційних цілях без дозволу редакції!
 

 
 


 

Журнал "Музеї України" створено у 2004 році. Це результат журналістської програми "Музеї України" всеукраїнської акції "Лідер народної довіри", розпочатої 2000 року. Часопис виходить раз на два місяці. Поширюється через систему Укрпошти та кількох приватних підприємств.

Основне завдання - популяризація, підтримка, захист українських музеїв, розшук і повернення культурних цінностей. На нашому рахунку кілька вдалих інформаційних кампаній з врятування музейних закладів, проведених у співпраці з найбільшими ЗМІ України та інших країн.

Часопис став одним з основних фігурантів легендарної операції "Козацькі регалії", причетний до розшуків шаблі і архівів Мазепи, сенсаційних розслідувань козацької епохи, часів УНР... Редакція має розгалужені міжнародні контакти, співпрацює з експертами таких відомих аукціонних структур як "Сотбіс", "Крістіс", потужними антикварними салонами, мистецькими галереями світу...

Журналісти у постійному контакті з відомими істориками, музейниками, громадськими діячами. Нас реально підтримують народні депутати України з багатьох фракцій, державні службовці, співробітники силових структур, дипломати.

"Музеї України" учасники і лауреати багатьох міжнародних виставок. Сайт журналу входить до списку провідних україномовних ресурсів світу, маючи аудиторію у 70 країнах. Часопис допомагає виходити в інтернет регіональним музеям.


Головний редактор Віктор Тригуб.

Член Національної спілки журналістів України. Академік Міжнародної академії козацтва. Почесний працівник туризму України. Випускник факультету журналістики Київського університету. Автор кількох книг, сотень статей. Редактор міжнародного козацького журналу "Нова Січ",  представник Американського козацтва у Києві.

 


 

Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0

Copyright MyCorp © 2017
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz