Березоворудський музей
Меню сайта
Категории каталога
Мои статьи [125]
Наш опрос
Чи знали Ви про Березоворудський музей?
Всего ответов: 99
Главная » Статьи » Мои статьи

Де прах князя Довгорукого?

Де прах князя Довгорукого?

Чиї останки лежать в коробці археологів?

 

Памятник основателю Москвы, князю Юрию Долгорукому2007 року минає  860 років  Москві та 850 років із дня смерті її засновника Юрія Довгорукого.

  

Відповідно літопису при ньому Москва вперше згадується  як невеличке поселення на берегах однойменної  річки. Тому і народилася легенда, що засновник граду – сам син Володимира Мономаха Юрій Довгорукий, князь Київський.

Ну,  негоже імперській Москві починати свою історію з простолюдина!

З часом Москва  стала «спадкоємницею» Київської Русі, забрала  назву руську, спадщину князів разом з шапкою Мономаха.

Все  законним шляхом. Як близька родичка.

 

Прах Довгорукого давно не дає спокою Московії.

До 800-річчя Москви у 1947 році, поставили надгробок в центрі храму Спаса на Берестові у Києві.

Надпис на дверях собору зробили - «В цій церкві поховано у 1157 році сина Володимира Мономаха, Київського князя Юрія Довгорукого, засновника Москви».

Надгробок є, а праху нема.

 

1989 року  біля Спаса на Берестові знайшли  78 поховань.

Одна гробниця  привернула  увагу науковців. Це був саркофаг з рожевого овруцького шиферу, в яких ховали тільки вельмишановних і заможних русичів. Від води, яка проникла у саркофаг, кістяк розпався. Череп і деякі кістки верхньої частини   не збереглися і простежувалися у вигляді купки порошкової сірої маси.  Але, залишилися великі довгі  руки, які й наштовхнули  на припущення, що це і є князь. 

 

Прах гучно прозвали  останками Юрія Довгорукого.

Але, цей факт не довів ні один вчений.  Керівник досліджень В. О. Харламов у наукових виданнях таку гіпотезу не опубліковував і не захищав. Свою таємницю він забрав із собою в могилу…

 

Судово-медичну експертизу встигли провести. Вона не підтвердила  князівського походження померлого. Низький зріст небіжчика  не відповідає відомим описам Юрія Довгорукого – князь був росту немалого, товстий, а ця людина невелика, десь 157 сантиметрів росту, з мало розвиненою мускулатурою.   І головне – не знайшли  в кістках залишків твердих металів, як основну ознаку отруєння. Історія наполягає  - Довгорукого отруїли конкуренти по тому ж сценарію, що і князя Ростислава в Тьмутаракані.

 

Тож, останки поклали "в довгий ящик"- до кращих часів.

Антропологічний матеріал із саркофагу  знаходиться в коробці Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ, у приміщенні відділу археології Національного історико-культурного заповідника «Києво-Печерська Лавра».

 

Але поголос пішов, що знайшли останки великого князя.

Москва збурилась. І обурилась.

Як же! Любий князь – і в картонній коробці. Негоже князям там лежати.

В Москву його! В Москву!

 

В цьому році знову пішли кулуарні переговори.

Міністр культури Ю.Богуцький на пряме питання головного редактора журналу «Музеї України» Віктора Тригуба, який почав розслідування, підтвердив цей факт.

Каже, навіть гроші на ДНК-аналіз виділили на "прах Юрія Довгорукого". Значить мер Москви Лужков, справді не збирається відступати! Виходить, що і чутки про золотий саркофаг для князя можуть справдитися...

 

Вчені ж сумніваються  - це не останки Довгорукого.

Належність згаданого поховання до князівських лишається надто гіпотетичною. При вивченні  поховань з історичними особами досить часто виникають великі труднощі. Дай Бог Росії розібратися з проблемами індифікації Миколи ІІ.

 

Знаємо - князь спочиває десь тут, на Дніпровських кручах.  За літописом, 1157 року " представися Киеве Гюрги Володимировичь, князь Киевськый, месяца мая, в 15, в среду на ночь, а заутро в чєтвергъ положища у монастыри сватаго Спаса".

 

Спаська церква була княжою усипальницею, де у північній частині було споруджено хрещальню-усипальню. Найвірогідніше Великого Князя Київського поховано у самій церкві.

 

Біля церкви, є велика кількість історичних поховань, які не були занотовані в літописі. Наприклад, існує припущення про поховання тут дружини Володимира Мономаха – Гіти.

 

На території  Лаври й досі  існує невивчений історично-меморіальний пантеон.

Треба копати, шукати, вивчати. І робити це швидко.

Церкву Спаса на Берестові планують передати з Києво-Печерського заповідника до УПЦ МП, вважайте, Москві. А з церквою і всі княжі поховання, нашу історію.

 

Вимагаємо негайно зупинити передачу, поки не будуть вивчені всі поховання, які знаходяться на святій українській землі!

 

Наталка Іванченко, шеф-редактор журналу "Музеї України"

 

Категория: Мои статьи | Добавил: br-museum (05.02.2008)
Просмотров: 1238 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Copyright MyCorp © 2024
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz