ЗНИКНЕННЯ БУЛАВИ КУБАНІ

Спочатку в це мало хто повірив. Ми теж. Вимушені визнати  факт. Булава Сірка зникла! Нема! Хоча була. Описати емоції, що охопили десятки людей на різних континентах, неможливо. Щось пояснити ніхто не може. Більше того, на нас звалилася інформація про неймовірний скарб Мазепи, що лежить зовсім поруч з Києвом... Щось явно відбувається... От тільки, що?

Ще раз нагадаю хроніку всіх неймовірних подій.

Все почалося 1920 року. Тоді останній Прем*єр-Міністр Кубанської Народної республіки і останній легітимний отаман Кубанського козацтва Василь Іванис, назавжди покинув землю Кубані. У чемодані вивіз магічний символ влади ВСІХ козаків - унікальну Булаву Івана Сірка. Історія того символу влади губиться десь у віках. Існує легенда, що булаву зробили при дворі турецького султана, спеціально для запорожців. Використали якесь дивне золото і дуже чисте срібло. Всередині булави теж є якийсь секрет... Ручка зроблена з дивного дерева, і теж з секретом...

Коли Булава потрапила до козаків за часів Сірка, була спеціально відібрана, пройшла кілька загадкових ритуалів, які надали їй якихось неймовірних енергетичних якостей... З того часу, Булава постійно перебувала в руках всіх основних верховних отаманів і Гетьманів Запорізького козацтва. Треба відзначити, що на Січі було багато булав. Але, ця була на особливому рахунку...

Вдалося визначити, що наша булава, крім Сірка, побувала в руках Богдана Хмельницького, його сина, Мазепи, Орлика, Полуботка, Апостола... Разом з козаками переїхала на Кубань, де її історію дослідити легше... Дуже ймовірно, що перебувала булава на Задунайській Січі, хоча, це вже тема для професійних істориків...

Проїхавши в чемодані Василя Іваниса десяток країн, Булава опинилася в Канаді. Перед смертю, яка сталася у 1974 році, Іванис заповів булаву і архів, Колегії Святого Андрія у Вінніпегу, що діє при Манітобському університеті. На цьому документальна історія закінчується. Починається містика і серія міжнародних шпигунських пригод, які так люблять читачі, і дуже не люблять безпосередні учасники, до яких постійно заносить автора цих, майже класичних рядків.

Справа в тому, що існує якийсь древній ритм Руси-України, посилений козацтвом. Щось пояснити популярно словами - неможливо. Це розумієш, тільки туди потрапивши. Для тих глобальних процесів, сили - життя якогось індивідуму не має жодного значення. Там свої правила, закони, РУХ... Саме цей ритм, ця логіка, і є тим, що ми називаємо історією. Все інше - фон. Революції, війни, катаклізми, лідери... Свій ритм є у кожної нації. Не країни! Нації! Це переміщення часу у просторі, спинити неможливо. Як нічого не можна зробити з льодоходом, морем, сонцем, вітром, зміною пори року... Простий глобальний процес. Все зрозуміло і неосяжно. Можна десятиліттями повзти по життю, а можна летіти з галактиками, роблячи лише крок! В ритмі...

Отож, про булаву. Це символ, код - прямий вихід на якісь космічні сили. Як і архіви, незнайдені скарби, зброя, відповідні ювелірні вироби, книги, ідеї...

Не маючи ніяких таємних помислів, навіть не плануючи на всьому тому заробити, що нині модно, ми всі саме туди і потрапили. В самий центр. Тільки тоді зрозуміли. А зворотнього шляху вже нема. Двері зачиняються.

Почалося все з козацьких регалій, які зберігалися в музеї Кубанського козацтва у Ховеллі (штат Нью-Джерсі, США). Невинні спроби українців повернути козацькі регалії Січової доби, завершилися гучним пограбуванням американського музею спецназом ГРУ РФ, втручанням президентів США, Росії, України, початком якоїсь нової Холодної війни, поляризацією світу. Кілька супутніх подій лише підлили масла до вогню.

Пошуки Булави Сірка в Канаді, вже нагадують повномасштабну військову операцію. Президенти США, Росії, України, лідери Канади і Великобританії, ФБР, ЦРУ, ФСБ, СВР,ГРУ, ще хтось, Американське козацтво, структури Краснодарського краю, журнали "Музеї України" і "Нова Січ" (що найбільш весело), втягнуті у щось таке, чого просто ніхто не розуміє. І це нерозуміння провокує на ще більш незрозумілі дії.

А Булави Сірка, символу Кубані, як виявилося, в архіві Колегії Святого Андрія при Манітобському університеті Вінніпегу, НЕМА!!! Зникла. І цю чортівню ніхто ніяк пояснити не може. Бо слідів теж нема.

Святі отці Колегії так і не зрозуміли, що то було. А було...

Просто, булави нема! Коли, хто, куди, як, ніхто не знає.

Виникли версії. Венесуела, Росія, США. Відпрацьовуємо.

Просимо філософів з певних структур Півдня Росії, не нападати на архів Колегії Святого Андрія при Манітобському університеті! Там нічого нема! Звичайно, цього акту громадянської самопожертви росіян, в Канаді дуже чекають. Навіть хочуть. Кращого піару політики Путіна просто неможливо придумати. Все готово... Терміновий відбій!

Просимо центральну владу Росії, терміново навести конституційний лад у Краснодарському краї! Категорично заборонити т.зв. отаману Громову втручатися і впливати на міжнародну політику, від імені всієї Росії! Такі дії тільки погіршують імідж РФ, яка, нагадаємо, є нашим стратегічним партнером! Час проявити політичну волю і відправити декого на пенсію! Уже нікому не смішно...

А от Посольство України в Канаді, просимо продовжити юридичні пошуки і зробити все, аби повернути архів Василя Іваниса, що добре зберігся і має велике значення для українських істориків. Можливо хтось з нашої команди скоро прилетить, допоможе... Підкреслемо, з Булавою все тільки починається!

Це все, що на сьогодні можна давати в пресу.

А скарб під Києвом, дійсно вирахували. Вірніше, він проявився  сам. Знову Мазепа. Безпосередній учасник пошуків - Герой України, людина із світовим ім*ям. Теж шукав, був поруч. За крок. Та не прийшов той час. Можливо, він не прийшов і нині...

Пошуки Булави Сірка продовжуються.

Навіть не уявляємо, що буде завтра...

Віктор Тригуб, редактор журналів "Музеї України" і "Нова Січ